credentes (credentes) wrote,
credentes
credentes

И правда, после этого года нет возврата к прежней жизни...

Оригинал взят у vyuko_z_lycka в щось схоже на мемуари...
11 грудня... Для мене ця дата стала сакральною на усе подальше життя. День відліку. Новий етап і момент неповернення.
На світанку 11 грудня 2013 я приїхав на Майдан... Їдучи до Києва, я не вірив в успішність Майдану, та я ЗНАВ що мушу бути там. Усім своїм я казав що їду на 3-4 дні, максимум тиждень. Хочеш розсмішити Бога, розкажи Йому про свої плани.
Я їхав саме в другу сотню, там знали що до них їде медик й чекали на нього. По приїзді відразу пішов до намету другої, яка пізніше стала легендарною. А там мене зустріли мандаринками, певно були таки наколоті, бо тримають мене ще й зараз.
Що було далі знають велика кількість людей. Далі були нічні стояння на другій барикаді, морозні ночі і дні чекання штурму, вулиця Грушевського, поранені, перші загиблі, Інституцька, Небесна Сотня, поранені у всіх лікарнях міста, Нові Петрівці, Гвардія, перший гвардійський батальон Національної Гвардії, АТО, Сергій Петрович Кульчицький, похорони що йдуть караваном і кінця йому не видно...
Пройшов рік, рік після якого немає повернення до попереднього життя...
Tags: Евромайдан, Размышлизмы
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 14 comments